АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА ОЦИФРУВАННЯ ВІДНАЙДЕНОГО ЗІБРАННЯ ЧЕРЕПАШОК МОЛЮСКІВ З МОРСЬКИХ ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПРИЧОРНОМОР’Я (АВТОР КОЛЕКЦІЇ Н.Н. ТРАЩУК)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2025.346801Ключові слова:
бівальвії, гастроподи, стратиграфія, плейстоцен, Північне Причорномор’я, Кримський півострів, біоерозія, люмінесценція, оцифрування колекціїАнотація
Виявлено залишену колекцію черепашок молюсків, зібрану в 1960-х роках Нілою Нікіфорівною Тращук з морських плейстоценових відкладів Північного Причорномор’я і Криму зокрема. Це єдине в Україні монографічно опрацьоване зібрання молюсків цього віку та регіону. Колекція віддзеркалює певний етап розвитку поглядів на стратиграфічний поділ зазначених відкладів, а також становить інтерес для подальших досліджень. Зібрання cлугувало основою численних наукових робіт, але через півстоліття виявилось розпорошеним і незадокументованим. Зразки було ідентифіковано, етикетовано, систематизовано і каталогізовано. Здійснено аналітичний огляд колекції, описано методику її оцифрування. Монографічна частина зібрання складається з 267 екземплярів черепашок, що є представниками 96 видів (за Н. Н. Тращук) або 92 видів (за сучасною системою). Бівальвії репрезентовані 54 видами 46 родів, 22 родин та 9 рядів; гастроподи – 38 видами 28 родів, 16 родин та 9 рядів за сучасною системою. Робоча частина зібрання налічує десятки тисяч зразків тих самих видів. Наявні рештки молюсків походять зі стратиграфічного діапазону нижня чауда – карангат плейстоцену півдня України. Найбагатшим за кількістю екземплярів і видів у колекції є карангатський фауністичний комплекс. Усього наявні викопні та сучасні (для порівняння) черепашки з 17 місцезнаходжень Причорномор’я та Атлантики. Склад колекції наочно демонструє зміну малакофауни в басейні Чорного моря протягом плейстоцену, що важливо для палеогеографічних реконструкцій, насамперед етапів історії Чорного моря та його фауни в плейстоцені. Матеріали колекції є фактичним обґрунтуванням віку відкладів стратотипових та опорних розрізів морської формації плейстоцену Причорномор’я. Ці розрізи оголошено стратиграфічними пам’ятками і на цей час вони недоступні. Для зразків із монографічної частини колекції зроблено фотознімки, а для окремих екземплярів – тривимірні моделі та знімки люмінесценції під дією ультрафіолетових променів. Попередньо схарактеризовано біоерозію та обростання черепашок.
Посилання
Shelkoplyas V. N., Gozhyk P. F., Khristoforova T. F. et al.Anthropogenic sediments of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka, 1986. 152 р. (In Russian).
Dobrovolsky S. E., 2025. Peculiarities of photographing fossil remains: experience in digitizing materials of the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine. Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Evtekhov Readings” – 2025 (Kryvyi Rih, Kryvyi Rih National University, April 4, 2025). Kryvyi Rih: Publishing Center of Kryvyi Rih National University. Pp. 51–60. (In Ukrainian). https://surl.li/yvtyka
Korago A. A., 1981. River pearls. Leningrad: Nedra. Pp. 102–108. (In Russian).
Krokhmal’ A. I., Shelkoplas V. N., Komar M. S., Dykan’ N. I., Prylypko S. K., Rudjuk V. V., Khrystoforova T. F., 2011. Comprehensive substantiation of volume and boundaries of Pleistocene stratigraphic units of Ukraine. Geologichnyy zhurnal, No. 3 (336), p. 7-25 (in Russian).
The Stratigraphic Code of Ukraine / resp. ed. P. F. Gozhik, 2012. Kyiv. 66 p. (In Ukrainian).
Trashchuk N. N., 1968. Upper Quaternary Karangatian (Tyrrhenian) strata of the Black Sea region of the Ukrainian SSR. The final report on the implementation of the planned topic BT 29 1967-1968. Kyiv, Institute of Geological Sciences of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. 188 p. (In Russian) [Manuscript].
Trashchuk N. N., 1971. Marine Pleistocene deposits of the Black Sea region of the Ukrainian SSR: dissertation for the degree of candidate of geological and mineralogical sciences: 04.128. Kyiv. 442 p. (In Russian) [Manuscript].
Trashchuk N. N., 1974. Marine Pleistocene sediments of the Black Sea region of the Ukrainian SSR. Kyiv: Naukova Dumka. 150 p. (In Ukrainian).
Yanina T. A. Neopleistocene of Ponto-Caspian: biostratigraphy, paleogeography, correlation. Moscow: MSU, 2012. 264 p.
Baldanza A., Bizzarri R., Posati F., Ravoni M., 2020. Evidence of predation on Early Pleistocene freshwater ostracods (Umbria, Central Italy). Geosciences. 10(10). 416. https://doi.org/10.3390/geosciences10100416
Castro-Claros J. D., Cheka A., Lucena C. et al., 2020. Shell-adductor muscle attachment and Ca2+ transport in the bivalves Ostrea stentina and Anomia ephippium. Acta Biomaterialia. 120. Pp. 249–262. https://doi.org/10.1016/j.actbio.2020.09.053
Caze B., Merle D., Schneider S., 2015. UV light reveals the diversity of Jurassic shell colour patterns: examples from the Cordebugle Lagerstätte (Calvados, France). PLoS ONE. 10(6). e0126745. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126745
Cole S. M., Dorgan K. M., Walton W. et al., 2020. Seasonal and spatial patterns of mudblister worm Polydora websteri infestation of farmed oysters in the northern Gulf of Mexico. Aquaculture Environment Interactions. 12. Pp. 297–314. https://doi.org/10.3354/aei00365
Crippa G., Masini S., 2022. Photography in the ultraviolet and visible violet spectra: Unravelling methods and applications in palaeontology. Acta Palaeontologica Polonica. 67 (3). Pp. 685–702. https://doi.org/10.4202/app.00948.2021
Diez M. E., Orensanz J. M., Márquez F., Cremonte F., 2013. Shell damage in the Tehuelche scallop Aequipecten tehuelchus caused by Polydora rickettsi (Polychaeta: Spionidae) infestation. Journal of Invertebrate Pathology. 114(2). Pp. 107–113. https://doi.org/10.1016/j.jip.2013.07.001
Evans J. W., 1969. Borers in the shell of the sea scallop, Placopecten magellanicus. American Zoologist. 9(3). Pp. 775–782. https://doi.org/10.1093/icb/9.3.775
Giannetti A., Falces-Delgado S., Baeza-Carratalá J. F., 2020. Bioerosion pattern in a nearshore setting as a tool to disentangle multiphase transgressive episodes. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 554. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2020.109820
Hendricks J. R, 2015. Glowing seashells: diversity of fossilized coloration patterns on coral reef-associated cone snail (Gastropoda: Conidae) shells from the Neogene of the Dominican Republic. PLoS ONE. 10(4): e0120924. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0120924
Hoerl S., le Moine T., Peter N. J. et al., 2024. Crystal organisation and material properties of Chama and Glycymeris myostraca and shells. Materialia. 36. https://doi.org/10.1016/j.mtla.2024.102149
Huntley J. W., De Baets K., Scarponi D. et al., 2021. Bivalve mollusks as hosts in the fossil record. In: De Baets, K., Huntley, J.W. (eds). The Evolution and Fossil Record of Parasitism. Topics in Geobiology, vol 50. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-52233-9_8
Klompmaker A. A., Dietl G. P., 2024. Reverse drill holes: remarkable mistakes made by gastropod predators attacking Neogene bivalve prey. Journal of Paleontology. 2024. 98(5). Pp. 788–794. https://doi.org/10.1017/jpa.2024.36
Kong D.-Y., Lee M.-H., Lee S.-J., 2015. Traces (ichnospecies Oichnus paraboloides) of predatory gastropods on bivalve shells from the Seogwipo Formation, Jejudo, Korea. Journal of Asia-Pacific Biodiversity. 8(4). Pp. 330–336. https://doi.org/10.1016/j.japb.2015.10.013
Martinelli J. C, Casendino H. R., Spencer L. H. et al., 2022. Evaluating treatments for shell-boring polychaete (Annelida: Spionidae) infestations of Pacific oysters (Crassostrea gigas) in the US Pacific Northwest. Aquaculture. 561. 738639. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2022.738639
Wisshak M., Kroh A., Bertling M. et al., 2015. In defence of an iconic ichnogenus – Oichnus Bromley, 1981. Annales Societatis Geologorum Poloniae. Vol.85. Pp. 445–451. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.029
Wisshak M., Knaust D., Bertling M., 2019. Bioerosion ichnotaxa: Review and annotated list. Facies. 65:24. https://doi.org/10.1007/s10347-019-0561-8
Wolkenstein K., 2022. Fluorescent colour patterns in the basal pectinid Pleuronectites from the Middle Triassic of Central Europe: origin, fate and taxonomic implications of fluorescence. Palaeontology. 65. e12625. https://doi.org/10.1111/pala.12625
