НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ ВУГЛЕВОДНЕВИЙ ПОТЕНЦІАЛ БАШКИРСЬКОГО РИФОГЕННО-КАРБОНАТНОГО КОМПЛЕКСУ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОГО АВЛАКОГЕНУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2021.228901Ключові слова:
нафтогазоносність, рифогено-карбонатні комплекси, Башкирська плита, Дніпровсько-Донецький авлакогенАнотація
Проаналізовано нафтогазоносність рифогенно-карбонатних комплексів у регіонах України, Східноєвропейської платформи, світу. Встановлено, що карбонатно-рифові формації у балансі світових запасів відіграють все більшу роль. Проте ступінь освоєння вуглеводневих ресурсів у Дніпровсько-Донецькому регіоні становить менше 10%. Наведено результати вивчення можливості відкриття значних скупчень нафти і газу в недостатньо вивченому і недооціненому башкирському рифогенно-карбонатному комплексі середнього карбону Дніпровсько-Донецького авлакогену. Основною метою досліджень було з’ясування умов карбонато- і рифоутворення башкирського рифогенно-карбонатного комплексу; геологічної будови і морфологічних особливостей; виділення складу і типу органогенних споруд; пізнання закономірностей просторової локалізації та нафтогазоносності. Детальне вивчення речовинного складу, будови і розподілу потужностей карбонатних горизонтів башкирського ярусу дозволило встановити присутність різноманітних за морфологією і генезисом рифогенних утворень, для яких притаманне значне поширення тріщинно-кавернозно-вториннопорових колекторів. Наведені дані про фільтраційно-ємнісні властивості порід, гідрогеологічні і геохімічні особливості цього складно побудованого рифогенно-карбонатного комплексу вказують на його регіональну нафтогазоносність. В якості ареалів нафтогазонакопичення виділено кілька прогнозних мегаатолів, де поклади в башкирських карбонатних колекторах залягають на глибинах менше 3500–4000 м. З метою картування локальних рифових масивів і виділення різних типів рифогенно-карбонатних пасток рекомендовано проведення певного комплексу геофізичних методів дослідження свердловин і тривимірної сейсморозвідки.
Посилання
Vakarchuk G. I., Gal’chenko T.K., Lukin A. E., 1976. Perspektivy neftegazonosnosti karbonatnyh kollektorov bashkirskogo yarusa Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Neft. i gaz. promyshlennost’. № 6. P. 6–8.
Gabrielyants G. A., Poroskun V. I., Ivanov G. N., 1988. The experience in exploration and reserves estimation in Astrakhan field (Opyt razvedki i podscheta zapasov Astrahanskogo mestorozhdeniya) Geol. nefti i gaza. № 12. Pp. 1–7.
Lukin A. E., 1967. O perspektivah rifogenno-karbonatnyh lovushek v Dneprovsko-Doneckoj vpadine. Neftegazovaya geologiya i geofizika. Vyp. 22. Pp. 8–14.
Lukin A. E., 1976. Perspektivy poiskov neantiklinal’nyh zalezhej nefti i gaza v Dneprovsko-Doneckoj vpadine. Sov. geologiya. № 8. Pp. 14–25.
Lukin A.E., 1997. Litogeodinamicheskiefaktory neftegazonakopleniya v avlakogennyh bassejnah. Kiev: Nauk. Dumka. 224 p.
Lukin A. E., 1969. O formirovanii karbonatnyh kollektorov na podnyatiyah Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Neftegazovaya geologiya i geofizika. Iss. 12. Pp. 6–10.
Lukin A. E., 1977. Formacii i vtorichnye izmeneniya kamennougol’nyh otlozhenij Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. M.: Nedra. 102 P. Mahnach A. A., 1980. Postsedimentacionnye izmeneniya mezhsolevyh devonskih otlozhenij Pripyatskogo progiba. Minsk: Nauka i tekhnika, 1980. 195 P.
Wilson D., 1980. Karbonatnye facii v geologicheskoj istorii. M.: Nedra, 463 P.
