ЕЛЕКТРОННО–ЗОНДОВИЙ МІКРОАНАЛІЗ ВУГЛЕЦЬ ВМІСНИХ ПОРІД
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2019.185751Ключові слова:
рентгеноспектральний аналіз, карбонати, залишки палеофлориАнотація
Проблеми, які часто виникають при проведенні рентгеноспектрального аналізу легких елементів, обумовлюються фізикою процесу отримання рентгенівського спектра і математичними алгоритмами (системи поправок), використовуваними при обчисленні концентрації елементів. Тому вирішення цих проблем визначається апаратурою реалізації методик аналізу і її функціональними можливостями. Найбільш складні ситуації виникають при якісному і кількісному аналізі порід, що мають в своєму складі вуглець. Це пов'язано з тим, що в зоні генерації рентгенівського сигналу відбувається полімеризація залишкових масляних парів і появі вуглецевої плівки на поверхні досліджуваного зразка. Тому за стандартною методикою дослідження зразка невідомого складу за допомогою енергодисперсійного спектрометра пік вуглецю, як правило, виключається зі схеми розрахунку концентрацій елементів, що неприпустимо для вуглець вмісних зразків. На прикладі дослідження карбонатів кальцію і стронцію відпрацьована методика вимірювання елементного хімічного складу за допомогою системи рентгеноспектрального аналізу Energy +, що включає енергодисперсійний і хвиледісперсійний спектрометри. Система рентгеноспектрального аналізу Energy + була застосована при дослідженні вуглець вмісних нестабільних під електронним зондом зразків - унікальних залишках палеофлори в ударнорозплавлених породах імпактного кратера Ельгигитгин.
Посилання
Goldstein, J., Newbury, D, Echlin, P., Joy D., Fiori, C., Lifshin, E., 1981. Scanning electron microscohy and X-ray microanalysis. In 2 books. Trans. from English. Moskow: Mir, 1984. B 2. 186 p. (In Russian).
(Gouldsteyn Dzh., Nyubern D., Eglin P., Dzhoy D., Fiori Ch., Lifshin E. Rastrovaya elektronnaya mikroskopiya i rentgenovskiy mikroanaliz. V 2-h kn. Per. s angl. Moskva: Mir, 1984 g. Kn. 2, 186 s.)
Gurov E.P., Valter, A.A., Gurova, E.P., Serebrennikov, A.I., 1978. Impact meteorite crater El’gygytgyn in Chukotka. Doklady Akademii Nauk USSR, vol. 240, pp. 1407-1410. (In Russian).
Gurov, E.P., Gurova, E.P., 1991. Geological structure and rock composition of impact structures, Kiev: Naukova Dumka, 160 p. (In Russian).
Gurov, E.P., Permiakov, V.V., Yamnichenko, A.U., 2019. Preservation of paleoflora in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater (Chukotka, Russia). Doklady Akademii Nauk Ukrainy, vol. 2, pp. 52-60. (In Russian).
Nekrasov, I.A., Raudonis, P.A., 1963. Meteorite craters. Priroda, No 1, pp. 102-104. (In Russian).
Shniukov, E.F., Aliiev, A.A., Permiakov, V.V., Grechanovskaya E.E. 2019. Peculiarities of the mud volcano Gizemeidan. Geologiya i poleznye iskopaemye mirovogo okeana (in print). (In Russian).
Dietz, R.S., McHone, J.F., 1976. El’gygytgyn: probable world largest meteorite crater. Geology, vol. 4, pp. 391-392. (In English).
Fisher, D.W., Baun, W.L., 1967. Norelco Reporter, Vol. 14, p. 92.
Gurov, E.P., Koeberl, C., 2004. Shocked rocks and impact glasses from the El’gygytgyn impact structure, Russia. Meteoritics & Planetary Science, vol. 39, p. 1495.
