ПАЛЕОГЕОБОТАНІЧНИЙ АСПЕКТ ОБҐРУНТУВАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ВЕРХНЬОКАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2019.185713Ключові слова:
палеогеоботаніка, верхній карбон, макрофлористичні зони, Донецький басейнАнотація
Наведено результати палеогеоботанічного обґрунтування міжрегіональної кореляції касимовських і гжельських відкладів Донецького басейну в зв'язку з розглядом питання про відмінність стратиграфічних обсягів зон Sphenopteris mathetii (= Alethopteris zeilleri) і Sphenophyllum angustifolium в Донбасі і басейні Саберо Іспанії через діахронність нижньої межі зони Sphenophyllum angustifolium. Палеогеоботанічні дані про склад рослинних угруповань геологічного минулого та їх просторово-часову динаміку дають розуміння процесу розвитку флори, який зафіксований в фітостратиграфічній шкалі, і дозволяють проводити кореляцію фітозональних стратонів з урахуванням еколого-ценотичних особливостей розвитку рослинного покриву. На підставі аналізу літературних палеокліматичних і літолого-фаціальних даних та власних палеогеоботанічних досліджень зроблено висновок, що в ранньогжельський час, що відповідає більш-менш стабільним гляціокліматичним умовам середньої частини міжльодовикового інтервалу пізньопалеозойського льодовикового періоду, діахронність флористичних змін у басейнах з різним типом тектоно-седиментаційних процесів в межах єдиної палеофітохорії може бути обумовлена відмінностями еколого-ландшафтних умов, які визначали склад і просторову диференціацію рослинного покриву. Палеогеоботанічні дослідження показали, що маркуючі таксони зони Sphenophyllum angustifolium, які визначають її нижню границю по вапняку О5 в підошві гжельського ярусу в Донбасі, є діагностичними видами палеофітоценозів, які домінували в рослинному покриві Донецького басейну впродовж ранньогжельського часу. Підошва зони Sphenophyllum angustifolium в Донбасі відповідає часовому рівню появи цих нових палеофітоценозів, які були поширені в межах приморських низовин та дельтових рівнин. На початку ранньогжельського часу ці домінуючі рослинні угруповання низовин в Донецькому басейні займали менш вологі і заболочені території, ніж існуючі низинні території в той же час в басейні Саберо Іспанії, де продовжували рости маркуючі види папоротей і птеридоспермів зони Alethopteris zeilleri. Підошва зони Sphenophyllum angustifolium в басейні Саберо, яка згідно радіометричного датування порід зіставляється з рівнем поблизу вапняку Р2 в Донбасі, відповідає нижній границі верхньої підзони Odontopteris schlotheimii зони Sphenophyllum angustifolium. Нижня границя підзони Odontopteris schlotheimii в Донбасі фіксує часовий рівень зміни ареалів поширення палеофітоценозов, тобто зміни домінуючих палеофітоценозів, а саме скорочення рослинних угруповань приморських низовин та більш широке поширення угруповань заплавно-дельтових рівнин.
Посилання
Boyarina N.І., 2016. Late Carboniferous dominant palaeophytocoenoses of the Donets Basin (according to vegetation classification by the Braun-Blanquet method). In: Problems of geology of Phanerozoic of Ukraine: Proceedings of the 7nd Ukrainian Scientific Conference (Lviv, 6-8 October 2016). Lviv, pp. 36-39 (In Ukrainian).
Boyarina N.І., 2016. Middle and Upper Carboniferous (Pennsylvanian) megafloral zones of the Donets Basin. Geological Journal (Heolohichnyi zhurnal), no. 1 (354), pp. 21-35 (In Russian).
Doubinger J., Vetter P., Langiaux J., Galtier J., Broutin J., 1995. La flore fossile du basin houiller de Saint-Étienne. Mémoires du Muséum national d'Histoire naturelle, Paris, Paléobotanique, vol. 164, pp. 1-355 (In France).
Eros J.M., Montanez I.P., Osleger D.A., Davydov V.I., Nemyrovska T.I., Poletaev V.I., Zhykalyak M.V., 2012. Sequence stratigraphy and onlap history of the Donets Basin, Ukraine: insight into Carboniferous icehouse dynamics. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, no 313, pp. 1-25 (In English).
Fielding C.R., Frank T.D., Isbell J.L., 2008. The Late Paleozoic ice age – a review of current understanding and synthesis of global climatepatterns. Resolving the Late Paleozoic Ice Age in time and space: Geological Society of America Special Paper, vol. 441, pp. 343-354 (In English).
Knigth J.A.,Wagner R.H., 2014. Proposal for the recognition of a Saberian Substage in the mid-Stephanian (West European chronostratigraphic scheme). Paleontologie, Stratigraphie, Fazies, vol. 22. Freiberger Forschungshefte, C 548. Freiberg, .pp. 179-195 (In English).
Merino Tomé O., Gutierrez-Alonso G., Villa E., Fernández-Suárez J., Martίn-Llaneza J., Hofmann M., 2017. LA-ICP-MS U-Pb dating of carboniferous ash layers in the Cantabrian Zone (N Spain): Stratigraphic implications. J. Geol. Soc., vol. 174, pp. 836-849 (In English).
Opluštil S., Schmitz M., Cleal C.J., Martinek K., 2016. A review of the Middle–Late Pennsylvanian west European regional substages and floral biozones, and their correlation to the Geological Time Scale based on new U–Pb ages. Earth-Sci. Rev., vol. 154, pp. 301-335 (In English).
Wagner R.H., Álvares-Vázquez C., 2010. The Carboniferous floras of the Iberian Peninsula: A synthesis with geological connotations. Rev. Palaeobot. Palynol., vol. 162, no 3, pp. 239-324 (In English).
Zodrow E.L., 2007. Reconstructed tree fern Alethopteris zeilleri (Carboniferous, Medullosales). Int. J. Coal Geol., no 69(1), pp. 68-69 (In English).
