ООЛІТОВІ ФАЦІЇ У ВІДКЛАДЕННЯХ ДЕВОНСЬКОГО ВІКУ ПРИП'ЯТСЬКОГО ПРОГИНУ І ТРІАСОВИХ ВІДКЛАДЕННЯХ ГОМЕЛЬСЬКОЇ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕМИЧКИ

Автор(и)

  • S.M. Abravets Білоруський науково-дослідний геологорозвідувальний інститут, м.Мінськ, Білорусь, Білорусь

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2008.152587

Ключові слова:

Прип'ятський прогин, Гомельська структурна перемичка, девон, тріас, ооліти, палеорельеф

Анотація

У Прип'ятському прогині в верхнефранской ніжнесоленосной формації зустрінуті ооліти, складові 49-54% усієї породи, що складаються з ядра, представленого пірітізірованних кальцитом і радіальної оболонки. У межсолевих відкладеннях в північній частині прогину відзначені оолітові вапняки, складені пелітоморфних кальцитом. У східній та західній частинах зустрінуті ооліти овальної або округлої форми, з радіально-променистою оболонкою і ядром, представленим пелітоморфних кальцитом. На півдні прогину слабо розвинені ооліти, які мають 2-3 концентричні оболонки, відзначені на території Валавского палеодельти. У верхнефаменской верхнесоленосной формації розвинені ооліти кулястої або еліпсоїдної форми. Переважають зерна розміром 0,08 х 0,08 мм. Ооліти становлять 50-65% всієї породи. Ядра складені зернами обкатаного кварцу і таблитчатих польового шпату. Концентрична оболонка складається з 8-40 концентров. Оолітові фації в регіональному плані приурочені до вузької зоні на заході прогину, що простягається з півдня на північ на відстані 80 км при максимальній ширині 30 км. В межах Гомельської структурної перемички зустрінуті оолітові фації в тріасових відкладеннях. Розвинені ооліти розміром 0,1-0,35 мм. Вони мають радіально-концентричну оболонку, яка утворює основну частину тіла ооліта. Ядра оолітов складені агрегатами мікрозернисті зерен. Присутність оолітов свідчить про формування оолітових мілин в палеорельефа дна палеобасейнів. 

Посилання

Ажгиревич Л.Ф., Ропот В.Ф., Обровец С.М. Фанерозойские оолитовые железняки: результаты исследований в Беларуси. Мн.: Институт геологических наук НАН Беларуси. 2000. – 92 с.r

Геология Беларуси /А.С. Махнач, Р.Г. Гарецкий, А.В. Матвеев и др. Мн. Институт геологических наук НАН Беларуси, 2001. – 815 с.r

Курочка В.П. Атлас микроструктур и структур пород девонского осадочного комплекса Припятского прогиба. Мн. Наука и техника, 1968. – 228 с.r

Кручек С.А., Обровец С.М., Левый М.Г. Об оолитах триасовых отложений Гомельской структурной перемычки. Литосфера, 2007, 2(27). – С.169–172.r

Обровец С.М. Оолитообразование в солеродном бассейне зрелой фазы рифтогенеза Припятского прогиба / Состав и условия образования морских и континентальных галогенных формаций. – Новосибирск: Наука, – 1991. С. 91–99.r

Обровец С.М., Верес С.А. Валавский дельтовый комплекс в девонских отложениях юга Припятского палеорифта. / Доклады НАН Беларуси. – 2004. –Т. 48.– 1.– С. 101–107.r

Уилсон Дж.Л. Карбонатные фации в геологической истории. – М.; Недра. 1980. – 463 с.r

Шевченко Т.А. Литология и коллекторские свойства межсолевой толщи девона Тишковского нефтяного месторождения / Литология и геохимия и полезные ископаемые Белоруссии и Прибалтики. Мн.:Наука и техника, 1970, – С. 132-148.r

Simone Lucta Ooids: a review. Earth1Sci. Revs. 1981, – v 16.– N 4.– P. 319–355.

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-08-12

Номер

Розділ

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ