ВЧЕННЯ В.І.ВЕРНАДСЬКОГО ПРО БІОСФЕРУ ТА ЇЇ РОЛЬ В СУЧАСНІЙ ТЕОРЕТИЧНІЙ ЛІТОЛОГІЇ (ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2008.152318Ключові слова:
біосфера, жива речовина, газова компонента, бактеріальна мікрофлораАнотація
Розглянуто деякі спірні положення вчення В.І. Вернадського про біосферу. Зокрема, про сталість маси живого речовини, зв'язку кліматичних умов з історією геологічного розвитку Землі, біогеохімічної ролі бактеріальної мікрофлори в осадкообразованіі. На основі нових даних, отриманих головним чином в результаті проведених морських геологічних досліджень, доводиться концептуальна необхідність ідей В.І. Вернадського.
.Посилання
Аллорт Я. Древние супракрустальные породы с возрастом свыше 3760 млн лет и ассоциирующие с ними полосчатые железистые кварциты, район Исуа, центральная часть западной Гренландии // Ранняя история Земли. – М.: Мир, 1980. – С. 1881201.
Балуховский Н.Ф. Геологические циклы – Киев: Наук. думка, 1966–168 с.
Бримклумб П. Состав и химия атмосферы – М.: Мир, 1988 – 352 с.
Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения – М.: Наука, 1965 – 374 c.
Вернадский В.И. Биосфера. Л.: Науч. хим.1техн. издво, 1926 – 146 с.
Вернадский В.И. Избранные сочинения. Т. 5. – М.: Изд1во АН СССР, 1960. – 422 с.
Виноградский В.С. О железобактериях // Микробиология почв. – М.: Изд1во АН СССР, 1952. – С. 56.
Виноградов А.П. Введение в геохимию океана. – М.: Наука, 1967. – 216 с.
Виноградов В.И. Изотопный состав элементов и проблема дегазации мантии и формирование газоводной оболочки Земли // Дегазация Земли и геотектоника. – М.: Наука, 1980. – С. 23–30.
Вудвелл Дж. Круговорот энергии в биосфере. // Биосфера. М.: Мир, 1972. – С. 41–59.
Геворк’ян В.Х. Газовое дыхание планеты и баланс гиоксида углерода в атмосфере и гидросфере. // Геол.. журн. № 2. 2003. – С. 77–91.
Заварзин Г.А. Литотрофные микроорганизмы. – М.: Наука, 1972. – 324 с.
Заварзин Г.А. Бактерии и состав атмосферы. – М.: Наука, 1984. – 193 с.
Закруткин В.Е. О роли живого вещества в формировании древнейших карбонатных пород. В кн.: Проблемы осадочной геологии докембрия. – М., Наука, 1981. – С. 137–143.
Казанский Ю.П. Седиментология. – Новосибирск: Наука, 1976. – 272 с.
Лазуренко В.И. Геологическая деятельность железобактерий. – Киев: Наук. думка, 1989. – 92 с.
Лисицын А.П. Гидротермальные образования рифтовых зон океана. – М., Наука. 1990. 255 с.
Мухин Л.М. О тепловом углекислотном маятнике. // Химия и жизнь. – 1977. № 12. – С. 62–64.
Рудник В.А., Собботович Э.В. Ранняя история Земли. – М.: Недра, 1984. – 350 с.
Самойлов Я.В. Изучение известняков с палеофизиологической точки зрения // Изв. Моск. Отд. Геол.
ком. – 1923. – Т. 1. – С. 287–289.
Страхов Н.М. Основы теории литогенеза. Т. 1–3. – М.: Изд1во АН СССР, 196111962. Т. 1. – 212 с.; Т. 2. – 574 с.; Т. 3. – 545 с.
Страхов Н.М. Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли. М.: Госгеолтехиздат, 1963. – 536 с.
Страхов Н.М. Развитие литогенетических идей в России и СССР. – М.: Наука, 1971. – 624 с.
Тамразян Г.П. О периодических изменениях климата и некоторых вопросах палеогеографии // Сов. геология. – № 7. – 1959. – С. 1401149 25. Третья конференция по морскому праву. ООН./CONF/ 62/L. 76. 3. 28 августа 1981. –94 с.
Человек и биосфера. – Стокгольм, 1972.
Чухров В.Ф., Горшков А.И., Рудницкая Е.С. и др. Гипергенные окислы железа. – М.: Наука, 1975. – 206 с. 28. Чухров В.Ф., Горшков А.И., Рудницкая Е.С. и др. О вернадите // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1978. – № 6. – С. 5–20.
Яншина Ф.Т., Яншин А.Л. Эволюция взглядов В.И. Вернадского на живое вещество и биосферу // Вестн. РАН. Т. 70, № 3. – С. 243–248.
Vernadsky V. La Biosphere. – Paris: Alean. 1929. – 232 p.
Damon P.E., Lerman J.C., Long A. Temporal fluctuation of atmospheric !4C: causal factors and implication. – Ann. Rev. Earth. Sci. – 1978. № 6. – Р. 4571494.
