DOI: https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2018.150385

ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЛТСЬКИХ ТА САРМАТСЬКИХ ПІСКІВ МЕЖИРІЧЧЯ САВРАНКИ І КОДИМИ ЯК МОЖЛИВИХ КОЛЕКТОРІВ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МІНЕРАЛІВ

Natalya A. Fedoronchuk, Igor A. Suchkov, Valentina O. Turbalak, Irina O. Goncharova, Ludmila F. Baranova

Анотація


Вивчено літологічний склад міоцену–пліоцену піщаних відкладів середньосарматського і балтського віку межиріччя правих приток Південного Бугу (річки Савранка і Кодима). У складі середньосарматських відкладів описано дві товщі пісків. Для підвапнякової товщі характерна коса шаруватість, яка перемежовується з прошарками, що залягають горизонтально. Це середньо- та крупнозернисті піски з середнім та добрим сортуванням, присутні прошарки несортованого піщано-алеврито-глинистого матеріалу зі значним вмістом дрібного
гравію. У важкій фракції переважають гранати, магнетит, титаномагнетит, ільменіт, рутил, слюди. Підвапнякова товща пісків середнього сармату утворена в прибережних умовах з потоковим гідродинамічним режимом. Надвапнякова товща середнього сармату складена
добре сортованими середньозернистими пісками з незначною домішкою алевриту. Добре проявляється перехресна шаруватість, виражена по простяганню на десятки кілометрів. Піски збагачені важкої фракцією, присутні тонкі прошарки природного шліху. У важкій фракції переважають гранати, титаномагнетит, магнетит, ільменіт, рутил, слюди. Товща сформована в дельтових умовах, встановлених
при регресії сарматського морського басейну. Балтська світа, що являє собою відклади меотичного, понтичного, кімерійського і акчагильського ярусів міоцену і пліоцену, сформована в континентальних умовах. Для світи характерне перешарування алеврито-глинистих і піщаних відкладів, наявність озалізнення, велике поширення кластогенних і аутигенних постседиментаційних карбонатних утворень. Балтські піски переважно дрібнозернисті, іноді глинисто-алевритисті, середньо і добре сортовані. У великій кількості містяться важкі мінерали, серед яких переважає ільменіт, титаномагнетит, магнетит, гранати, циркон, слюди. Балтська світа сформована в умовах алювіальної рівнини, що існувала на південному схилі Українського щита в міоцені–пліоцені. У балтських відкладах, в порівнянні з сарматськими, спостерігається різке збільшення кількості титановмісних мінералів і слюд, що може бути пов’язано з розкриттям нових рудних тіл при зниженні базису ерозії в результаті тектонічного здіймання території. Результати дослідження літологічного складу і важкої фракції сарматських і балтських піщаних відкладів можуть бути корисними при пошуках корінних титаномагнетитових родовищ, а та кож при пошуках алювіальних розсипів правобережжя Південного Бугу. Крім того, такі дослідження допомагають при реконструкціях алювіальних шляхів перенесення рудної речовини в зоні гіпергенезу в Північному Причорномор›ї.


Ключові слова


літологія; балтська світа; середньосарматські відклади; піски; важкі мінерали

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Bobrievich A.P., Druzhinin L.N., Kvasnitsa V.N., Kruchek A.I., Lavrov D.A., Smirnov G.I., 1975. The diamond content of the clastic formations of the Baltian suite of Ukraine. Lithology and minerals. (Litologiya i poleznyye iskopayemyye), № 4, pp. 119-127. (In Russian).

Vinogradov V.V., Dіdkovskiy V.Y., 1964. New data about the age and the stratigraphic volume of the "Balta formation". Geological Journal (Heolohichnyy zhurnal), vol. 21, iss. 1 (94), pp. 77-82. (In Ukrainian).

Kislyuk V. V., Zyultsla V. V., Dorkovskaya Z. M., Guk L. V., Bondarenko V. V., Chernetskaya G. I., Nikitas L. P., Kislyuk G. V., 2012. State geological map of Ukraine. Scale 1:200,000. Central Ukrainian series. Sheet: M-35-ХХХVI (Guyvaron). Kyiv: State Service of Geology and Mineral Resources of Ukraine, the Northern State regional geological enterprise "Pivnichgeologiya", 120 p. (In Ukrainian).

Prysyazhnyuk V.A., 2014. New data on deposits with "Carpathian boulder flint" of Upper Pobuzhya (Letichevschina). Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine (Dopovidi Natsionalnoyi akademiyi nauk Ukrayiny, № 6, pp. 108-113. (In Russian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бобриевич А.П. Алмазоносность кластических образований балтской свиты Украины  / А.П. Бобриевич,  Л.Н. Дружинин, В.Н. Квасница, А.И. Кручек, Д.А. Лавров, Г.И. Смирнов // Литология и полезные ископаемые. – 1975. – № 4. – С. 119-127.

 

Виноградов В.В. Нові дані про вік та обсяг „балтської свити” / В.В. Виноградов, В.Я. Дідковський // Геол. журн. – 1964. – Т. 21, вип. 1 (94). – С. 77-82.

 

Кислюк В.В. Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000. Центральноукраїнська серія. Аркуш: М-35-ХХХVI (Гайворон) / В.В. Кислюк, В.В. Зюльцле, З.М. Дорковська, Л.В. Гук, В.В. Бондаренко, Г.Й. Чернецька, Л.П. Нікіташ, Г.В. Кислюк. – Київ: Державна служба геології та надр України; Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія", 2012. – 120 с.

 

Присяжнюк В.А. Новые данные об отложениях с “карпатской галькой” Верхнего Побужья (Летичевщина) / В.А. Присяжнюк // Доп. НАН України. – 2014. – № 6. – С. 108-113.