МІДЕНОСНІСТЬ ВЕРХНЬОЮРСЬКОЇ ЧЕРВОНОКОЛІРНО-ТЕРИГЕННОЇ СУБФОРМАЦІЇ ПРИДОБРУДЖИНСЬКОГО ПРОГИНУ

Автор(и)

  • G.S. Kompanetz Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна
  • M.S. Kovalchuk Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна
  • L.I. Konstantinenko Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна
  • O.Yu. Schestakov Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна
  • L.A. Figura Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2012.148820

Ключові слова:

Придобруджинський прогин, мідь, чадир-лунгська світа, червоноколірно-теригенна субформація, верхньоюрські відклади

Анотація

Придобруджинський прогин вважали регіоном нез’ясованих щодо міді перспектив. Вперше проведено детальні літолого-геохімічні дослідження верхньоюрської червоноколірно-теригенної субформації Придобруджинського прогину за типами порід з урахуванням фізико-хімічних умов середовища їх формування і процесів оглеєння порід. Основну увагу було зосереджено на дослідженні міденосного потенціалу субформації. Встановлено, що фізико-хімічні умови формування відкладів цієї субформації не сприяли концентрації міді в сульфідній формі. Мідь в утвореннях субформації знаходиться в розсіяному стані і рівномірно розповсюджена по всій товщі. При цьому фізико-хімічні умови формування цих утворень, а також їх оглеєння суттєво не вплинули на перерозподіл і накопичення міді в них.

На підставі проведених досліджень установлено, що загальний міденосний потенціал верхньоюрської лагунної червоноколірно-теригенної субформації зіставляється з таким нижньодевонської континентальної червоноколірно-теригенної формації Волино-Поділля та неогенової морської червоноколірно-теригенної субформації Передкарпатського прогину, які є перспективними з точки зору загальної оцінки потенціалу міденосності червоноколірних формаційних одиниць України. Проведені дослідження дозволили віднести верхньоюрську лагунну червоноколірно-теригенну субформацію до міденосних формаційних одиниць України.

Посилання

Alekseenko V. A. Geohimicheskie metody poiskov mestorozhdenij poleznyh iskopaemyh. V. A. Alekseenko, G. V. Vojtkevich. M.: Nedra, 1979. 311 s.

Borovikov L. I. Korrelyacionnyj analiz zakonomernostej rasprostraneniya malyh ehlementov dlya resheniya voprosov sedimentogeneza. L. I. Borovikov, YU. K. Burkov. Genezis i klassifikaciya osadochnyh porod: Mezhdunar. geol. kongr., 23-ya ses.: Dokl. sov. geologov. Probl.8. M.: Nauka, 1968. S. 128–135.

Kazhdan A. B. Matematicheskoe modelirovanie v geologii i razvedke poleznyh iskopaemyh. A. B. Kazhdan, O. I. Guskov, A. A. SHimanskij. M.: Nedra, 1979. 168 s.

Perelman A. I. Geohimiya ehpigeneticheskih processov. A. I. Perelman. M.: Nedra, 1965. 272 s.

Hrushchov D. P. Paragenez galogennyh i krasnocvetnyh formacij osadochnyh bassejnov Ukrainy. D. P. Hrushchov, G. S. Kompanec, V. G. Tyuremina. EHvolyuciya karbonatonakopleniya v istorii Zemli. 1988. №1. S. 239–258.

Kompanets G. S. Clay minerals of the upper Jurassic redcolored-terrigenous subformation of the Dobrudja foredeep. G. S. Kompanets, I. S. Dziuba. Geol. zhurn. 1998. №1–2. S. 36–42.

Turekian Karl K. Distribution of the Elements in Some Major Units o the Earths Crust. Karl K. Turekian, Karl Hans Wedepohl. The Geological Society of America Bulletin. 1961. Volume 72. February. №2. S. 175–191.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-01-12

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛІТОЛОГІЇ