РУДОНОСНІСТЬ ПІДВОДНИХ ГІР І ПІДНЯТЬ ПОЗАРИФТОВОЇ ЗОНИ ВІДКРИТОГО ОКЕАНУ

Автор(и)

  • V. Kh. Gevorkian Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147308

Ключові слова:

глибинні флюїди, рудоносність, марганцеве зруденіння, метолоносні осадки, фосфорити

Анотація

Теоретичні розробки про процеси накладеного літогенезу, обумовленого потоками глибинних флюїдів по тектонічно активних зонах, виконані в Інституті геологічних наук НАН України, дозволили із принципово нових позицій підійти до оцінки рудоносності ложа Світового океану. Було встановлено, що в межах підводних гір і підняттів, виявлених у відкритих глибоководних частинах Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, за межами рифтової зони, на величезних площах широко розвинені скупчення нового типу марганцевого зруденіння: кобальт-марганцеві конкреційно-коркові дуже міцні утворення, потужністю до 20 см і більше. У їх складі виявлено високі вмісти нікелю, золота, платини. Залягають на глибинах від 200 до 1200 м і, як правило, перекривають суцільним плащем корінні породи підводних гір, представлених, головним чином, фосфатизованими вапняками з вмістом діоксиду фосфору 30% і більше. Візуально простежена з підводного населеного апарата потужність зони фосфатизації перевищує 1200 м. З фосфоритами пов’язано уранове і баритове зруденіння, в указаних породах виявлений підвищений вміст срібла й золота. Крім того, на відносно невеликих глибинах виявлено металоносні осадки, що містять хром, ванадій, титан, молібден, цирконій.

Посилання

Tret'ya konferenciya po morskomu pravu. OON. CONF/62/L.786/3/ 28 avgusta 1986. 194 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-12-16

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ОСАДКОНАКОПИЧЕННЯ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ