ЛІТОЛОГІЯ УСТЯ КІМБЕРЛІТОВОЇ ТРУБКИ КАМАЧІЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2014.146876Ключові слова:
кімберлітова трубка, видобуток алмазів, алювіальних відклади, трубка КамачіяАнотація
Вперше алмази були відкриті в Анголі в 1912 р. У наступні 40 років видобуток алмазів вівся з алювіальних відкладів. До теперішнього часу в країні виявлено близько 700 кімберлітових родовищ. Кімберлітова трубка Камачія введена в експлуатацію в 2005 році. Вона входить в десятку найбільших копалень світу і розташована в північно-східній частині Анголи. Трубка Камачія має овальну форму, діаметром близько 650 м і площею близько 30 акрів. Вміщуючі породи кимберлитової трубки є типові мігматито-гнейси архею, перекриті вулканогенно-осадочними породами, потужність яких в кратері трубки становить близько 100 м. Загальна площа вміщуючих порід складає 1,2 млн. м3, а вага складає приблизно 600 тис. т. Морфологічно трубка складна, подвійна, складається з двох трубок і кратерів, причому кратер східної трубки частково зруйнував кратер західної трубки. Літологічний склад західного кратера відрізняється від східного. Алмазоносності трубок різна. Причина цього, ймовірно, у різних умовах їх утворення. Верхня частина родовища представлена, в основному, річковими - алювіальними відкладами. Крім річкового алювію присутні в різних обсягах делювіальні, пролювіальні і колювіальні відклади, які складно розділяти через їх багаторазове змішування. В даний час вся видобута руда в родовищі припадає на алювіальні відклади, оскільки глибина кар’єра невелика, від 5 до 20 м. Породи трубки Камачія-Схід представлені вулканогенними породами гіпабіссальної магматичної фази (кімберліти) і породами постмагматичних фаз (автолітичні кімберлітові брекчії, ксеноліти). Породи кратера представлені різними вулканогенно-осадочними породами: туфо-алевролітами, туфо-осадочними брекчиями, туфо-осадочними ксенолітами. Проведені дослідження дозволили виділити та схематично описати проміжну ланку перетворення кімберлітових порід від кристалічного стану до осадового и показати можливість визначення градієнта формування потужності осаду в північних та південних широтах, а також градієнта швидкості перенесення первинного алювія, до вторинного, розсипного родовища, а після цього, до шельфового. В підсумку, проміжна ланка, між кімберлітом та шельфовим розсипом може бути розділена на менші ланки для розробки загальної методики пошуку розсипів алмазів.Посилання
Afanasiev V.P., Zinchuk N.N., Pokhilenko N.P., 2010. Search diamond mineralogy. Novosibirsk, pp. 240-245. (In Russian).
Frolov A.A., Lapin A.V., Tolstov A.V., 2005. Carbonatites and kimberlites (relationship, minerageny, forecast). Moscow, Priroda, pp. 345-347. (In Russian).
Grahanov S.A., Shatalov V.I., Styrov V.A., 2007. Russian diamond placers. Novosibirsk, Geo, pp. 125-130. (In Russian).
Vaganov V.I., 2000. Diamond deposits of Russia and the world. Moscow, Nedra, pp. 146-148. (In Russian).
Zinchuk N.N., 2000. Post-magmatic kimberlite minerals. Moscow, Nedra, pp. 250-254. (In Russian).
Zinchuk N.N., 2014. About the basic epochs of crust formation and kimberlite magmatism in relation to diamond exploration. Bulletin of Perm State University, No 2, pp. 59-71. (In Russian).