ЛІТОЛОГІЯ УСТЯ КІМБЕРЛІТОВОЇ ТРУБКИ КАМАЧІЯ

Анотація

Вперше алмази були відкриті в Анголі в 1912 р. У наступні 40 років видобуток алмазів вівся з алювіальних відкладів. До теперішнього часу в країні виявлено близько 700 кімберлітових родовищ. Кімберлітова трубка Камачія введена в експлуатацію в 2005 році. Вона входить в десятку найбільших копалень світу і розташована в північно-східній частині Анголи. Трубка Камачія має овальну форму, діаметром близько 650 м і площею близько 30 акрів. Вміщуючі породи кимберлитової трубки є типові мігматито-гнейси архею, перекриті вулканогенно-осадочними породами, потужність яких в кратері трубки становить близько 100 м. Загальна площа вміщуючих порід складає 1,2 млн. м³, а вага складає приблизно 600 тис. т. Морфологічно трубка складна, подвійна, складається з двох трубок і кратерів, причому кратер східної трубки частково зруйнував кратер західної трубки. Літологічний склад західного кратера відрізняється від східного. Алмазоносності трубок різна. Причина цього, ймовірно, у різних умовах їх утворення. Верхня частина родовища представлена, в основному, річковими - алювіальними відкладами. Крім річкового алювію присутні в різних обсягах делювіальні, пролювіальні і колювіальні відклади, які складно розділяти через їх багаторазове змішування. В даний час вся видобута руда в родовищі припадає на алювіальні відклади, оскільки глибина кар’єра невелика, від 5 до 20 м. Породи трубки Камачія-Схід представлені вулканогенними породами гіпабіссальної магматичної фази (кімберліти) і породами постмагматичних фаз (автолітичні кімберлітові брекчії, ксеноліти). Породи кратера представлені різними вулканогенно-осадочними породами: туфо-алевролітами, туфо-осадочними брекчиями, туфо-осадочними ксенолітами. Проведені дослідження дозволили виділити та схематично описати проміжну ланку перетворення кімберлітових порід від кристалічного стану до осадового и показати можливість визначення градієнта формування потужності осаду в північних та південних широтах, а також градієнта швидкості перенесення первинного алювія, до вторинного, розсипного родовища, а після цього, до шельфового. В підсумку, проміжна ланка, між кімберлітом та шельфовим розсипом може бути розділена на менші ланки для розробки загальної методики пошуку розсипів алмазів.