Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України

ПАМ'ЯТІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ФЕДОРОВИЧА ШНЮКОВА (1930—2022)

Стелла Шехунова — Sat, 06 Apr 2024 00:00:00 +0300

ІЛЮСТРОВАНИЙ КАТАЛОГ КОЛЕКЦІЇ ЗРАЗКІВ ВИКОПНИХ СПІРИФЕРИД (БРАХІОПОДИ) КАРБОНУ ДОНБАСУ З ФОНДІВ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВО-ПРИРОДНИЧОГО МУЗЕЮ НАН УКРАЇНИ ТА IНСТИТУТУ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ (Ч.1)

Владислав Полєтаєв, Ганна Коваленко — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Наведено першу частину ілюстрованого каталогу колекції зразків викопних спіриферид з відкладів карбону Донбасу з фондів Інституту геологічних наук Національної академії наук України та Національного науково-природничого музею Національної академії наук України. Каталогізована колекція спіриферид карбону обіймає представників кількох видів родів Palaeoсhoristites, Crurithyris, Eudoxina, Implexina, Beshevella, Martinia, Tiramnia, Gilinmartinia, Eomartiniopsis, Heteraria, Podtsheremia, Purdonella, Brachythyris, Meristorygma, Skelidorygma and Phragmobrachythyris, які відтносяться до надродин Theodossioidea, Ambocoeloidea і Martinioidea. Зміст і склад каталогу відповідає його меті – поширення інформації щодо різноманітної за формою наукової спадщини співробітників Інституту. Призначення каталогу визначено у назві теми: «Інтегрування різномасштабних геологічних даних для вирішення фундаментальних та прикладних задач геології України». Oпис кожного зразка в каталозі має таку форму – назва таксону за сучасною системою класифікації брахіопод, колекційний номер, прийнятий в реєстрі ННПМ у попередніх публікаціях, географічне місце знайдення зразка та його стратиграфічне положення відповідно сучасної номенклатури підрозділів місцевих, регіональних шкал і таксонів Міжнародної хроностратиграфічної шкали. Каталог має особистий універсальний код, створений співробітниками Інституту геологічних наук при розробці названої теми, що ідентифікує кожну колекцій, яка зберігається в Інституті.

АНОТОВАНИЙ КАТАЛОГ ПАЛЕОГЕНОВИХ ФОРАМІНІФЕР УКРАЇНИ, ОПИСАНИЙ Є. Я. КРАЄВОЮ

Тамара Рябоконь — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Представлено анотований каталог форамініфер, описаних Є.Я. Краєвою, з палеогену України. Колекції форамініфер Є.Я. Краєвої зберігаються у відділі геології Національного науково-природничого музею Національної академії наук України. Каталог нараховує 206 видів і підвидів форамініфер з палеоцену Дніпрово-Донецької западини, еоцену і нижнього олігоцену Бахчисарайського району Криму, середнього еоцену південного схилу Українського щита, середнього еоцену – олігоцену Північного Причорноморя. Він включає відомості про голотипи 19 нових видів і семи підвидів дрібних форамініфер: Spiroplectammina carinata (d’Orbigny) follis Krajeva, 1960, Lenticulina convergens Bornemann rotunda Krajeva, 1971, Lenticulina parvula Krajeva, 1961, Lenticulina rostellata Krajeva, 1961, Robulus carinatus Krajeva, 1961, Robulus constrictus Krajeva, 1961, Planularia infans Krajeva, 1960, Cibicides (Anomalinoides) septalis Krajeva, 1970, Cibicides (Cibicidoides) roylensis Krajeva, 1970, Cibicides (Cibicidoides) sumsarensis N. Bykova ucrainicus Krajeva, 1970, Cibicides (Heterolepa) porosus Krajeva, 1970, Cibicides (Heterolepa) pygmeuformis Krajeva, 1970, Alabamina tonica Krajeva, 1972, Nonionella zeidensis (Chalilov) variant Krajeva, 1972, Siphonina kaptarenki Krajeva, 1956, Siphonina praereticulata Krajeva, 1956, Eponides stellatus Krajeva, 1960, Asterigerina ambiqua Kraeva, 1958, Asterigerina stelligera Krajeva, 1958, Bolivina antegressa Subbotina costifera Krajeva, 1960, Uvigerina dubia Krajeva, 1961, Uvigerina jacksonensis Cushman delicatula Krajeva, 1961, Uvigerinella majcopica Krajeva, 1960, Stomatorbina ucrainica Jarceva et Krajeva, 1976, Globorotalia subimitata Jarceva et Kraeva, 1977, Acarinina crassaformis (Galloway et Wissler) simulata Krajeva, 1960.

ПАЛЕОНТОЛОГІЧНІ ЗІБРАННЯ ОСТРАКОД М.М. ПЕРМЯКОВОЇ З ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ ЯК ЦІННЕ НАУКОВЕ НАДБАННЯ

Ірина Супрун, Юлія Клименко — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Висвітлюється наукова спадщина Маргарити Миколаївни Пермякової – відомої ученої та дослідниці в галузі палеонтології і стратиграфії, кандидата геолого-мінералогічних наук, старшого наукового співробітника відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України, яка досліджувала остракоди з юрських відкладів Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), північно-західної околиці Донбасу та Криму у період з 1963 по 2002 роки. У статті подано короткий огляд палеонтологічних зібрань М.М. Пермякової, що знаходяться у відділі стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів ІГН НАН України, а також її наукові здобутки, які опубліковано більше ніж у 47 наукових роботах, серед яких три колективні монографії, статті, низка звітів держбюджетних науково-дослідних і договірних робіт. Маргарита Миколаївна є розробником і співавтором різноманітних регіональних і уніфікованих стратиграфічних схем юрських відкладів України за остракодами. Наведено наукові результати вивчення юрських остракод, які вперше зроблені вченою для цих територій досліджень, а також бібліографію наукових праць М.М. Пермякової. Створено електронний каталог для бази палеонтологічних даних за цими зборами.

НАУКОВА ЦІННІСТЬ КОЛЕКЦІЇ ПІЗНЬОКРЕЙДОВИХ ФОРАМІНІФЕР О. С. ЛИПНИК ПО КУП’ЯНСЬКІЙ ОПОРНІЙ СВЕРДЛОВИНІ № 1 ПІВНІЧНОЇ ОКРАЇНИ ДОНБАСУ

Олена Веклич — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Наведено відомості про мікропалеонтологічну колекцію верхньої крейди Олени Семенівни Липник (23.07.1923–16.03.2006) по Куп’янській опорній свердловині № 1 (Північна окраїна Донбасу). Наукова цінність цієї свердловини полягає в її унікальності для території окраїн Донбасу, оскільки в ній представлений найповніший розріз верхньокрейдових відкладів Північної окраїни Донбасу. О. С. Липник за результатами вивчення форамініфер віднесла породи, розкриті свердловиною, до шести ярусів верхньої крейди (від сеноману до маастрихту), довівши раритетність свердловини для окраїн Донбасу. Нею встановлено у породах розрізу 324 види форамініфер (загалом по ярусах), серед яких три нових види, 37 характерних. Це дало змогу О. С. Липник скорелювати верхньокрейдові відклади північно-західних окраїн Донбасу з одновіковими відкладами Дніпровсько-Донецької западини. За результатами доопрацювання автором означеної колекції О. С. Липник визначено форамініферові зони: Lingulogavelinella globosa (середній-верхній сеноман), Gavelinella clementiana clementiana (нижній кампан), Hanzawaia ekblomi (верхній маастрихт) в окремих інтервалах верхньокрейдових відкладів Куп’янської опорної свердловини № 1. Зазначено їх відповідність макрофауністичним зонам окраїн Донбасу. Автор статті скорелювала відклади свердловини з Geological Time Scale 2020 р., а також за форамініферами встановила їх відповідність місцевим стратиграфічним підрозділам верхньої крейди Північної окраїни Донбасу. Доповнена та уточнена палеонтологічна характеристика світ і підсвіт верхньої крейди цього регіону за даними форамініфер.

НАУКОВА СПАДЩИНА СВІТЛАНИ АНАТОЛІЇВНИ ЛЮЛЬЄВОЇ У ВИВЧЕННІ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ СХІДНОЇ УКРАЇНИ

Лідія Матлай — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Світлана Анатоліївна Люльєва, яка працювала в Інституті геологічних наук НАН України, зробила значний внесок у вивчення коколітофорид мезозою України і створення біостратиграфічних зональних схем за нанопланктоном. Наведено біографічні дані про Світлану Анатоліївну та її основні наукові досягнення в дослідженні верхньокрейдових відкладів Східної України. Проведено ревізію її визначень нанопланктону в відкладах верхньої крейди Дніпровсько-Донецької западини та південно-західного Донбасу. Встановлено, що більшість видів наноплантону за сучасною систематикою належать до інших систематичних груп. За роботами С. А. Люльєвої та ревізією складено каталог видів нанопланктону верхньої крейди Дніпровсько-Донецької западини та південно-західної окраїни Донбасу, що налічує 203 види. За матеріалами вченої в опорних розрізах дослідженого регіону (Чернігівської, Синевсько-Журавненської, Мало-Сорочинської та Куп’янської свердловин) вперше визначено нанопланктонні зони за сучасною шкалою Барнетт, 1998: UC6-UC9a раннього — середнього турону, UC11-UC12 пізнього коньяку — сантону, UC14-UC15 і UC16с раннього — пізнього кампану, UC17 раннього маастрихту, UC20 пізнього маастрихту. Виявлено, що стратиграфічні рівні зональних видів вапнякового нанопланктону в досліджених розрізах не співпадають із сучасними уявленнями, тому вони потребують подальшої перевірки. Стратиграфічне розчленування опорних розрізів Дніпровсько-Донецької западини та південно-західного Донбасу за нанопланктоном показало перериви в однофаціальних відкладах: на межі альбу — сеноману, сеноману — турону, турону — коньяку, сантону — кампану, раннього маастрихту

БІОСТРАТИГРАФІЯ БАШКИРСЬКОГО ЯРУСУ (ПЕНСИЛЬВАНІЙ) ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ФАУНОЮ АМОНОІДЕЙ

Віталій Дернов — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

В статті обґрунтовується виділення в башкирському та нижній частині московського ярусів Донецького басейну верств з фауною амоноідей. В нижній частині башкирського ярусу (вознесенський, фенінський, мануйлівський та благодатненський горизонти) виділено верстви з Homoceras (корелюються з генозоною Homoceras), верстви з Reticuloceras (корелюються з генозоною Reticuloceras), верстви з Bilinguites superbilinguis та верстви з Verneuilites linter (корелюються з генозоною Cancelloceras–Bilinguites). У зуївському, макіївському та краснодонському горизонтах каяльського регіоярусу виділено верстви з Melvilloceras rotaii, верстви з Gastrioceras lupinum (корелюються з генозоною Gastrioceras–Branneroceras), верстви з Donetzoceras donetzense і верстви з Wiedeyoceras tenue (корелюються з генозоною Diaboloceras–Axinolobus). В межах кам’янського горизонту нижньої частини московського ярусу виділено верстви з Wiedeyoceras clarum (корелюються з генозоною Diaboloceras–Winslowoceras). Башкирсько–московська межа в розрізі Донбасу, на підставі вивчення амоноідей, розташовується в трьохсотметровому інтервалі розрізу, обмеженого внизу вапняком К₂ і вугільним прошарком k₇вгорі.

ПИТАННЯ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ НАДРАМ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Стелла Шехунова, Світлана Стадніченко, Наталія Сюмар — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Ведення бойових дій завдає значної шкоди навколишньому середовищу, що включає забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, повітря, порушення ландшафтів, завдання шкоди флорі і фауні, тощо. Україна дуже сильно постраждала від збройної агресії росії з 2014 р. Метою даної роботи є постановка питання щодо ролі моніторингу при оцінці збитків завданих безпосередньо надрам: пошкодження та руйнування геологічних об’єктів (родовищ, унікальних стратотипових розрізів, та інших геологічних елементів екосистемних послуг). На основі аналізу створеної карти потрапляння снарядів було встановлено родовища, які зазнали ураження, що надзвичайно важливо за відсутності доступу до таких об’єктів. Встановлено, що із 2 164 від загальної кількості родовищ корисних копалин України (без урахування вод): - 358 родовищ розташовані на тимчасово окупованій території станом на 23.09.2022; – пошкоджено чи окуповано 95 родовищ. Усього 453 родовища (21%). Таким чином, застосування моніторингу на основі засобів ГІС при оцінці збитків надрам внаслідок воєнних дій дозволяє не тільки якісно, а й і кількісно оцінити загальну ситуацію щодо родовищ, які знаходились чи знаходяться на окупованих територіях та/або в зоні бойових дій.

ІНТЕГРУВАННЯ БІО-ЛІТОСТРАТИГРАФІЧНИХ ДАНИХ, ЯК ІНФОРМАЦІЙНА ТА МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕЗОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ АКВАТОРІЙ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ

Леонід Якушин — Mon, 12 Dec 2022 00:00:00 +0200

Створено біо-літостратиграфічну основу бази даних мезозойських відкладів по 22 розрізах свердловин української частини акваторій Чорного та Азовського морів: Безіменна-2, Гамбурцева-2, Південноголіцинська-3, Одеська-2, Одеська-4, Десантна-1, Південнобортова-1, Каркінітська-2, Шмідта-12, Штормова-5, Сєльського-40, Центральна-1, Іллічівська-2, Євпаторійська-2, Флангова-2, Прадніпровська-2, Стрілкова-20, Зах.-Бірюча-1, Обручева-1, Електророзвідувальна-1, Морська-2, Матроська-1.

Основу бази даних складають табличні дані та графічний матеріал. Табличні дані містять інформацію про літологічну характеристику дослідженого кам’яного матеріалу, його палеонтологічну складову, вік порід за біостратиграфічним методом, а також прізвища виконавців робіт та посилання на друковані джерела. Графічний матеріал представлений геологічним планшетом на якому відображено положення розрізу свердловини відповідно до загальної стратиграфічної шкали, геофізичні дослідження свердловини (стандартний каротаж) та літолого-фауністична характеристика порід.

Цифрова документація геологічних розрізів українських морських свердловин, база даних палеонтологічних визначень викопної фауни і флори дозволить у майбутньому використовувати систематизований та оцифрований матеріал для виконання різних фундаментальних і прикладних завдань (палеонтологічних, літологічних, стратиграфічних, палеогеографічних, інформаційних тощо), з яких першочерговими є підвищення достовірності прогнозу нафтогазоносності Південного нафтогазоносного регіону України.

ВПЛИВ УРАНОВИХ ХВОСТОСХОВИЩ НА ГІДРОГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЇХ РЕМЕДІАЦІЇ (КОРОТКИЙ ОГЛЯД)

Богдан Заноз — Sat, 06 Apr 2024 00:00:00 +0300

Представлено огляд присвячений характеристикам, потенційним шляхам впливу та поводженню з окремою категорією об’єктів ядерного спадку – урановими хвостосховищами. Це радіаційно- і екологічно- небезпечні об’єкти, які характеризуються великим об’ємом відходів (так званих «уранових хвостів») з низькою радіоактивністю, спеціфічними фізичними і хімічними характеристиками похованих матеріалів, відносно слабкими інженерними бар’єрами. У хвостосховищах можуть зберігатися сотні тисяч м³ відходів. Ці об’єкти є джерелами забруднення підземних та поверхневих вод радіонуклідами ряду урану-238 (уран-238/234, радій-226, полоній-210, свинець-210), хімічних макро-елементів (хлориди, сульфати, тощо) токсичних металів (манган, свинець, тощо), та несуть потенційні ризики для населення і оточуючого середовища через споживання води із забруднених водоносних горизонтів і водойм. Місце розташування, конструктивні особливості об’єктів, тип та технологія переробки руди, характеристики похованих відходів є унікальними для кожного об’єкту. Ці фактори визначають фактори міграції забруднювачів в оточуючому середовищі, шляхи впливів та потенційні ризики для оточуючого середовища та населення. Для проведення оцінок радіологічних впливів від зазначених обєктів може бути використана методологія МАГАТЕ ISAM в регуляторному контексті «існуючих ситуацій опромінення» згідно визначення публікації МКРЗ №103. З огляду на рекомендації МКРЗ, МАГАТЕ і попередній досвід, в Україні для обгрунтування втручання і оптимізації ремедіаційних заходів може бути використаний референтний рівень дози опромінення населення 1 мЗв/рік.